Корекційно-реабілітаційна робота

Освітня галузь у даний час функціонує в умовах оновленого нормативно-правового поля. З 2006 року введено в дію Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», відповідно до якого навчальні заклади, в яких є хоча б одна група для дітей із порушеннями розвитку, є реабілітаційними.

З метою забезпечення виконання розширених напрямів роботи у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) підготовлено низку інструктивно-методичних документів. У рамках чинного законодавства у спеціальних загальноосвітніх закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, створюються умови для забезпечення комплексної реабілітації вихованців.

Зміни в державній політиці щодо забезпечення прав громадян з інвалідністю зумовлюють якісно нові аспекти функціонування навчальних закладів.

В умовах сучасних підходів до різноманітних форм здобуття освіти навчальні заклади розширюють свої функції, надаючи окрім освітніх, і соціально-педагогічні послуги. Важливе місце в роботі педагогів спецшкіл-інтернатів поряд з охороною та зміцненням здоров»я дітей, виховною, освітньою, діагностичною, посідає корекційно-розвивальна робота.

 



Загальною метою корекційно-розвивальної роботи є сприяння розвиткові дитини, створення умов для реалізації його внутрішнього потенціалу, допомога в подоланні і компенсації відхилень, що заважають його розвиткові. Досягти цієї мети можливо лише в тому випадку, якщо корекційно-розвивальна робота відбувається з урахуванням вікових особливостей дітей і особливостей, пов`язаних із характером порушення онтогенезу.

Корекційна спрямованість навчання та виховання передбачає кваліфіковане знання та врахування дефекту аномальної дитини, виявлення та використання її потенційних можливостей.

Корекція дефектів у дітей з особливими потребами здійснюється в процесі всієї навчально-виховної роботи школи, проводиться на тому навчальному матеріалі, який є змістом того чи іншого навчального предмета. Корекційний процес зливається з навчально-виховним, але для успіху педагогічної роботи з корекції необхідно ці процеси розрізняти. Різниця між ними полягає в меті, педагогічних прийомах та результатах навчання. Педагогічні прийоми корекційної роботи відрізняються тим, що вони стимулюють компенсаторні процеси розвитку дітей та дають змогу формувати в них нові позитивні якості. Успіх розвитку компенсаторних процесів залежить від рівня змісту, цілеспрямованості корекційної роботи в цілому. У результаті корекційної роботи в учнів формуються узагальнені навчальні та трудові навички, які відображають рівень самостійності учнів у вирішенні нових навчальних та навчально-трудових завдань.

 



У процесі корекційно-відновлювальної роботи значне місце відводиться лікувальній фізкультурі, логопедичним заняттям, соціально-побутовому орієнтуванню, заняттям в сенсорній кімнаті із забезпечення постійного фахового психолого-педагогічного супроводу.

 

  

 


Лікувальна фізкультура спрямована на відновлення зниженого рівня здоров`я дітей шляхом запобігання прогресуванню наявного захворювання, заміщення втрачених функцій засобами фізичної культури з використанням цілющих природних факторів. Заняття лікувальною фізкультурою проводяться в спеціально обладнаних кабінетах переважно малогруповим способом, коли учні поділяються на групи згідно патологій опорно-рухового апарату. Обов’язковий принцип методики ЛФК – поступовість і суворо дозоване зростання навантаження. Підібрані вправи дозволяють вибірково підвищувати окремі вегетативні функції за рахунок активізації ЦНС. Систематичне виконання фізичних вправ на заняттях ЛФК сприяє поліпшенню обміну речовинами за рахунок посилення кровообігу і припливу крові до тканини, що сприяє відновленню порушеної регуляції трофіки.

Під час занять ЛФК виконуються вправи з використанням гімнастичних палиць, обручів, гантель, роликів та дисків, сенсорних м’ячів. Крім того кабінети лікувальної фізкультури оснащені гімнастичними стінками „Здоров`я”, шведськими стінками, велотренажерами, біговими доріжками.

Особливу роль в корекційній роботі займають логопедичні заняття. Значна частина дітей має ЗНМ різних ступенів, дислексію, дисграфію, дислалію. Та найскладнішу групу дітей-логопатів становлять діти-дизартрики та учні із заїканням.

Логопед працює над корекцією звуковимови у дітей з особливими потребами. Це і розвиток ручної моторики, різноманітні вправи на розвиток слухового сприймання і уваги, етапи постановки звуків , їх автоматизація та вживання у повсякденному мовленні.

Вчителі-логопеди у своїй роботі використовують різноманітні методи та прийоми для розвитку рухливості артикуляційного апарату, координації рухів та дрібної моторики. Застосовують спеціальні логопедичні методики, спрямовані на корекцію мовленнєвої вади і розвиток активної, свідомої мовленнєвої діяльності дітей.

Логопедичні кабінети оснащені різноманітним дидактичним матеріалом, кульковим сухим басейном для розвитку моторики, аудіотехнікою. Кожен логопед має в наявності набори логопедичних зондів для постановки звуків та логопедичного масажу.

 

 

 

Сенсорна кімната – це маленький рай, де все вабить, ненав`язливо змушує забути страхи, заспокоює. Спеціальне устаткування, встановлене в сенсорній кімнаті, впливає на всі органи чуття дитини.
Сенсорна кімната використовується для соціальної, фізичної реабілітації дітей-інвалідів. Разом з іншими методами лікування дозволяє підвищити ефективність реабілітаційного процесу в дітей з особливими потребами.

Сенсорна кімната дає змогу виконувати процедури психологічного впливу та корекції, а саме:
• Релаксація, зняття емоційного та м`язового напруження у дитини.
• Стимулювання сенсорної чутливості і рухової активності дітей.
• Корекція психо-емоційного стану дитини.
• Розширення світогляду дитини, просторових уявлень.

 

 


Заняття соціально-побутового орієнтування направлені на адаптацію дітей до самостійної трудової діяльності, організації побуту, адекватного планування самостійного життя.

 

 

 

На наш погляд, корекційний процес – це мистецтво педагогічної підтримки. У корекційній роботі розрізняють спрямованість на виправлення дефектів, спільних для всіх дітей (загальна корекція) та спрямованість на виявлення дефектів, характерних для певної групи учнів (індивідуальна корекція).

В нашій школі для проведення корекційно-розвиткових занять є 2 логопедичні кабінети, 2 кабінети ЛФК, сенсорна кімната, кожен клас забезпечений дидактичним та роздатковим матеріалом.




Основний дефект розумово відсталих дітей полягає в порушенні складних форм пізнавальної діяльності, особливо мислення. Інертність мислення пов`язана з інертністю нервових процесів у корі головного мозку як однієї з головних ознак порушення розумового розвитку. Ось чому загальна корекційна робота з усіма учнями полягає у виправленні дефектів мислення, підвищенні інтелектуального рівня школярів.

 



Під час корекційних занять здійснюється індивідуальний підхід до кожної дитини, обов`язково передбачається підвищена втомлюваність аномальної дитини та з метою запобігання перевтомлювання, використовуються різноманітні форми та засоби (чергування розумової та практичної діяльності, подавання матеріалу невеликими дозами, використання цікавого та яскравого дидактичного матеріалу і т.д.). Голова методичного об`єднання вчителів початкових класів (допоміжна школа) Лустюк Л.О., починаючи вже з першого класу, використовує на своїх уроках ілюстративно-інтерпретаційну методику, в якій словесна інструкція поєднується з наочним і практичним демонструванням. На уроках письма та математики Людмила Олександрівна працює над удосконаленням особистісного розвитку, а саме: вчить виявляти бажання навчитися правильно писати, чітко говорити, дотримуючись правильної артикуляції звуків.

В системі корекційних заходів передбачається проведення підготовчих вправ та занять (для полегшення засвоєння складного матеріалу), забезпечується збагачення учнів знаннями про навколишній світ, використовуються методи і прийоми, які максимально активізують пізнавальну діяльність учнів, розвивають їх мову, формують необхідні навички.

Корекційно-розвивальна робота з учнями молодших класів спрямовується на формування у дітей узагальненості, усвідомленості, самостійності, стійкості розумової діяльності, розвитку пам`яті, мисленнєвих процесів, уваги. Все це досягається через використання різноманітних видів завдань конструкторського та образотворчого характеру, дидактичних та розвиваючих ігор, предметних малюнків, сигнальних карток і т.д.

Підвищити рівень розвитку дитини, зокрема її свідомості, допомагає робота з розширення сфери поза ситуативно-пізнавального спілкування дитини, створення проблемних навчальних ситуацій, використання спеціальних дидактичних ігор-загадок, стимулювання самостійної активності дитини.

Вчителі вчителів початкових класів (загальноосвітня школа) працюють над впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій на уроках. А саме: реалізовують навчальні проекти з використанням комп`ютера, на уроках мови та математики використовують роботу в групах.

У старших класах у процесі спеціально організованої пізнавальної діяльності словесно-логічне мислення набуває більш складного абстрактного характеру. Досягти певних позитивних успіхів у навчанні можливо тоді, коли у виконанні завдань учні оперують умінням порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, умінням установлювати причину і наслідок. Продовжується робота над розвитком навичок самоконтролю. Адже самоконтроль вчить контролювати власну діяльність, впливаючи на вдосконалення психічних функцій дитини, її вольових та емоційних якостей, сприяє вдосконаленню механізму саморегуляції.

Особливу роль в корекційній роботі займають логопедичні заняття. До 70% учнів школи мають відхилення у мовленнєвому розвитку. Значна частина дітей має ЗНМ різних ступенів, дислексію, дисграфію, дислалію. Та найскладнішу групу дітей-логопатів становлять діти-дизартрики та учні із заїканням.

Логопед планує свою роботу за принципом „від провідного до дефекту”. Тому у дітей з ДЦП особливої уваги потребує розвиток та удосконалення моторики. При важких формах дизартрії логопед працює в тісному контакті з неврологом та психоневрологом. Вчителі-логопеди у своїй роботі використовують різноманітні методи та прийоми для розвитку рухливості артикуляційного апарату, координації рухів та дрібної моторики. Застосовують спеціальні логопедичні методики, спрямовані на корекцію мовленнєвої вади і розвиток активної, свідомої мовленнєвої діяльності дітей.

Логопедичні кабінети оснащені різноманітним дидактичним матеріалом, кульковим сухим басейном для розвитку моторики, аудіотехнікою. Кожен логопед має в наявності набори логопедичних зондів для постановки звуків та логопедичного масажу.

Оскільки розвиток мовлення і загальних психічний розвиток дитини з ДЦП затримується внаслідок недостатності активного дотику, то в корекційну роботу включаються спеціальні вправи, які проводяться в сенсорній кімнаті, яку використовують в своїй роботі різні фахівці (психолог, лікарі, логопеди, вчителі, вихователі).
Дана кімната використовується для:
- корекційно-психічного розвитку дітей із захворюванням нервової системи;
- зменшення мимовільних рухів;
- розвитку мови і пізнавальної діяльності учнів із психо-неврологічним відхиленням;
- реабілітації дітей, які зазнали стресових ситуацій;
- дозвілля і релаксації дітей та багато інші.

Окрім корекційної роботи, яка проводиться на всіх уроках у зв`язку зі змістом кожного навчального предмета, організовуються спеціальні корекційні заняття, направленні на виправлення порушень рухової сфери (лікувальна фізкультура).

Лікувальна фізкультура спрямована на відновлення зниженого рівня здоров`я дітей шляхом запобігання прогресуванню наявного захворювання, заміщення втрачених функцій засобами фізичної культури з використанням цілющих природних факторів. Заняття лікувальною фізкультурою проводяться в спеціально обладнаних кабінетах переважно малогруповим способом, коли учні поділяються на групи згідно патологій опорно-рухового апарату. Обов’язковий принцип методики ЛФК – поступовість і суворо дозоване зростання навантаження. Підібрані вправи дозволяють вибірково підвищувати окремі вегетативні функції за рахунок активізації ЦНС. Систематичне виконання фізичних вправ на заняттях ЛФК сприяє поліпшенню обміну речовинами за рахунок посилення кровообігу і припливу крові до тканини, що сприяє відновленню порушеної регуляції трофіки.

Під час занять ЛФК виконуються вправи з використанням гімнастичних палиць, обручів, гантель, роликів та дисків, сенсорних м’ячів. Крім того кабінети лікувальної фізкультури оснащені гімнастичними стінками „Здоров`я”, шведськими стінками, велотренажерами, біговими доріжками.

В бібліотеці закладу проводяться викладки книжково-ілюстративного матеріалу на тему корекційно-відновлювальної роботи. Бібліотекарю дано доручення сформувати систематичний каталог статей даної тематики для забезпечення розвитку корекційної роботи в навчально-виховному процесі.